«Прийшов Богу молитися, бачу – сяє мій Миколай!»

30 Червня 2017, 18:43
2421

У Маневицькому районі оновилася ікона святителя Миколи Чудотворця

 

…Просвітлений лик, сяюча срібляста фольга на окладі, яскраве облачення святого. 76-річний Дмитро Захарчук з Маневиччини не повірив своїм очам, коли, як завше, вранці прийшов у літню кухню помолитися. Сталося диво: образ  Миколая Чудотворця, який чоловікові дістався у спадок від матері, засяяв яскравими барвами. Ікона з більш ніж піввіковою історією, що добряче потемніла від часу, оновилась сама по собі.

Молитва від Сибіру вберегла

…Дитинство Дмитра Захарчука щасливим не назвеш. Батька хлопчика енкаведисти хотіли завербувати і послати у боївку вбити свого товариша. Однак чоловік відмовився, заявивши, що краще смерть у бою, ніж зрада. Він так і загинув, як справжній воїн, у лісі поблизу рідного села Ковлі. А для його дружини і двох маленьких синів з тих пір почалися нелегкі часи.

–Ми мусили довгий час ховатись по лісах, щоб нас не вбили або не вивезли в Сибір, – згадує Дмитро Петрович. – Менший брат застудився, захворів на туберкульоз і помер. А совєти знищили наше село. У Ковлі в 40-х роках минулого століття було 92 хати, а в сусідніх Новосілках – лише 40. То вони приходили мало не щодня, вилазили наверх на дахи і розкидали їх. Їм був даний такий наказ – нищити кубла бандерівців. І люди мусили залишати обійстя. Хтось переселився в Новосілки, а декого вивезли як родини ворогів народу. Нам із матірю дивом вдалось уникнути такої долі. Ненька набожна була дуже, от її молитва й вберегла від біди. І допомогла вижити в тяжкі часи.


 

Капличку назвуть іменем святого

Як розповідає Дмитро Захарчук, його мати прожила довге життя і відійшла у кращий світ 11 років тому. А у спадок синові залишила ікону Миколая Чудотворця, до якої молилась у часи найбільшої скрути. За кілька місяців після смерті матері чоловік поховав і дружину, з якою народили та виростили п’ятеро дітей. Час пройшов, діти розлетілись по світу. А Дмитро Захарчук так і залишився жити в рідному лісовому селі, де народився і виріс. Щоправда, і селом його вже не назвеш: у Ковлі тепер лише шість хат. Попри поважний вік, Дмитро Петрович і досі працює майстром лісу. А на схилі років доля подарувала чоловікові зустріч з удовицею Тетяною Заверухою, яка стала його дружиною. Жінка стала першою, з  ким Дмитро Захарчук поділився сенсаційною новиною.

–Я прийшов уранці Богу молитися, коли бачу: сяє мій Миколай! – чоловік досі радіє, мов дитина. – Кажу до господині,  щоб ішла подивилась, що стало з нашою іконою. Вона глянула і оторопіла від подиву. Цій іконі вже років десь 60 чи 70, вона була вся темна. А тепер вся фольга блищить!

За словами Тетяни Заверухи, вона повідомила про диво ченцям Свято-Хрестовоздвиженського Старочарторийського монастиря, що знаходиться поблизу хутора Ковлі. Жінка є парафіянкою цієї обителі і постійно буває у ній на службах Божих.

–Прийшли до нас батюшки, засвідчили диво, помолилися перед святим образом, – розповідає Тетяна Володимирівна. – І пообіцяли капличку, яку вони збираються зводити неподалік нашої хати, назвати іменем Миколая Чудотворця. А до нас вже ходять перші охочі подивитися на оновлення ікони і помолитися перед нею.

Речник Волинської єпархії УПЦ Валентин Марчук пояснює, що в таких випадках спочатку проводиться дослідження самої ікони. А загалом, каже він, оновлення образів розцінюється як Боже диво.

–До цього треба ставитись з особливою пошаною, – стверджує отець Валентин Марчук. –  І спостерігати за подальшими подіями, тому що такі випадки можуть бути сигналом про якісь зміни в житті родини, міста чи села, де відбулось оновлення ікони. У цьому випадку, можливо, такою є  воля Божа щодо назви майбутньої каплички. Загалом оновлення ікон – хороший знак, церква дякує за це Богу і молиться йому за підтримку родини або місцевої громади.

Ярина РУДНІК

«Сім'я і дім» 26 січня 2017

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024