Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Ветеранка АТО Майя Москвич
Ветеранка АТО Майя Москвич

Ветеранка АТО з Маневич запустила «часниковий» бізнес

16:25 27.06.2018
901

Ветеранка АТО Майя Москвич після завершення служби почала вирощувати часник.

В інтерв’ю Delo.UA вона розповіла, чому обрала саме цю культуру і скільки планує заробляти.

Майя за освітою економіст ‒ закінчила Луцький національний технічний університет.

«Хоч я і маю економічну освіту, ніколи не думала, що мені в майбутньому стануть у пригоді ці знання», ‒ зізнається дівчина.

Будучи студенткою Майя захопилась національно-патріотичним вихованням молоді. Ще у 2009 році вона вступила у молодіжну громадську організацію «Національний альянс», а вже за чотири роки її очолила.

Коли весною 2014 року Росія напала на Україну, Майя була однією з перших, хто добровольцем пішов на фронт.

«Це було одне з найлегших рішень у моєму житті. Я ні секунди не вагалась ‒ це була для мене честь стати на захист України», ‒ розповідає ветеранка.

На фронт вона потрапила у вересні 2014 року у складі батальйону НГУ імені генерала Кульчицького в якості діловода.

Як зізнається Майя, дівчат в той час на фронт брали неохоче. Їй допоміг знайомий бард Володимир Пастушок, який вже тоді служив у батальйоні імені Кульчицького.

«Він зателефонував мені на початку серпня і сказав, якщо хочу воювати, то наступного дня маю бути в Києві. Я зібрала речі і того ж дня поїхала», ‒ згадує Майя.

Вже за місяць Майя була на передовій у Дебальцевому.

«Я жила в підвалі розбомбленої заправки, більшість наших бійців жили в окопах серед поля", ‒ розповідає дівчина.

Загалом на службі Майя провела більше трьох років ‒ з серпня 2014 до осені 2017 року. За цей час встигла побувати у трьох добровольчих військових формуваннях — у батальйоні імені генерала Кульчицького, у батальйоні «Гарпун», останні два роки Майя служила у полку «Миротворець».

Під час служби вона і познайомилась з ветераном Олександром Матяшем, засновником торгової марки Regata Club, що шиє чоловічу білизну.

«Ще два роки тому Сашко мені говорив, щоб я кидала службу і розпочинала власну справу. Він тоді саме запустив бізнес з пошиву білизни. Але я тоді ще не уявляла себе у ролі підприємця. До того ж, служба затягує ‒ коли довго ходиш зі зброєю, робиш одну роботу, психологічно важко це покинути», ‒ зізнається ветеранка.

На початку 2017 року Майя зрозуміла, що мусить залишити військову службу через проблеми зі здоров'ям.

«Я не могла нормально спати, постійно боліла голова, я зрозуміла, що так довго не протягну. Крім того, дошкуляв постійний біль у спині», — згадує ветеранка.

Тоді вона згадала слова колишнього побратима Олександра Матяша.

«Я прийшла до нього і кажу, що вже дозріла до власної справи. Але у мене не було уявлення, чим саме зайнятись, було лише розуміння, що це має бути щось аграрне, бо хотілось бути ближче до землі. Сашко мене запитав, що у мене є для цього, але на той момент у мене не було нічого ‒ ні грошей, ні землі і навіть уявлення, яку культуру я хочу вирощувати», ‒ розповідає Майя.

Розуміння того, чим вона хоче займатись прийшло до Майї поступово після консультацій із аграріями.

«Я спілкувалась з людьми, що працюють у цій сфері багато років. Ці розмови мені допомогли обрати культуру, яку я хочу вирощувати. Для мене було важливо, щоб ця культура не потребувала постійного догляду, як ягоди, врожай давала вже наступного року, і на ній можна було б заробити ‒ часник ідеально підійшов. Потім я переконалась, що зробила правильний вибір», ‒ стверджує дівчина.

Однак не вирішеними залишались два ключові моменти ‒ де взяти землю і де взяти гроші на посадковий матеріал. Майя намагалась отримати два гектари землі в Київській області, однак не вдалось.

«Отримання землі, це довга бюрократична процедура. Я розуміла, що до того часу, коли я маю садити часник, взяти ці два гектари у мене не вийде, тому вирішила його садити на 25 сотках бабусиного городу у селі Нічогівка на Волині», ‒ розповідає ветеранка.

Залишалось лише придбати посадковий матеріал.

«Я знала голову Асоціації фермерів Волині Руслана Хомича. Він мене познайомив з фермерами на Волині, які вирощували часник сорту «Любаша». Цей сорт часнику вивели в Україні, і він цікавий тим, що одна головка може важити від 100 до 350 грам», ‒ розповідає ветеранка.

На придбання насіннєвого матеріалу Майя витратила 22000 гривень, з них 15000 гривень ‒ це власні заощадження, ще 7000 гривень позичила у приятеля.

«Я принципово не хотіла брати жодних кредитів, тому купувала насіння за власні кошти. Необхідно було 270 кілограм, це 23 мішки. Їхали ми його купувати з товаришем на рейсовому автобусі ‒ коштів на машину просто не було, усі гроші я витратила на посадковий матеріал. Однак нам тоді пощастило ‒ їхав великий автобус і ми весь часник завантажили в багажник», ‒ згадує дівчина.

Наприкінці жовтня 2017 року посадити часник. Допомогли Майї родичі.

«У мене було відчуття, що я нарешті зробила щось вартісне, щось матеріальне», ‒ розповідає Майя.

Насадження зійшли на Різдво, бо зима була дуже тепла. Часник добре переніс морози і вже дозріває. Збирати врожай Майя планує в середині липня.

«Хочу організувати толоку, куди запросити друзів, щоб разом зібрати врожай. Літо було посушливим, тому очікую зібрати не більше 2000 кілограм часнику. З них більшу частину використаю як посадовий матеріал, решту часнику планую продати на насіння іншим. Вже є попередні домовленості від потенційних покупців», ‒ ділиться планами ветеранка.

Продавати часник на насіння вона планує через особисті контакти, соціальні мережі, а також точку на ринку.

«Головним у цьому бізнесі є власні зв'язки та репутація. Фермери досить консервативні люди, велику роль грає довіра та рекомендації», ‒ розповідає Майя.

Оскільки в цьому році основну частину часнику Майя планує взяти на насіння для збільшення площі, то на великий прибуток не розраховує. Максимум ‒ це покрити витрати на його посадку. Це близько 25000 гривень. Проте вже у 2019 році ветеранка планує отримати біля 150 000 гривень чистого прибутку від реалізації часнику.

Як зізнається Майя, найскладніше для неї зараз ‒ це знайти землю, де садити часник, оскільки ця культура потребує сівозміни.

«Якщо я посадила часник на одній ділянці, то садити його вдруге на тій самій землі можна буде лише за три роки. Хоча часник і не виснажує землю, як соняшник, однак відсутність сівозміни призводить до хвороб і зниження врожайності. Найкраще часник росте, якщо його садити після зернових, бобових. Хорошими добривами є сидерати ‒ рослини, які тимчасово вирощують на вільних ділянках грунту з метою поліпшення його якості», ‒ уточнює ветеранка.

Цього року Майя планує засадити часником 1 гектар землі ‒ це частково земля її родини, а також знайомих у Нічогівці.

«У них земля стоїть без діла, я поки можу засадити її часником. Але цього недостатньо. Тому паралельно я буду добиватись, щоб мені виділили землю, як ветерану АТО», ‒ розповідає дівчина.

Разом зі своїми побратимами на Волині вона хотіла би заснувати агрокооператив з банком землі щонайменше 20 гектарів.

«Кооперативам значно простіше отримати фінансування, а також кредити на техніку. До того ж на більшій ділянці землі значно простіше буде робити сівозміну», ‒ зізнається Майя.

Свої шанси на отримання землі ветеранка оцінює досить високо.

«Я знаю, для чого мені ця земля потрібна, і що я на ній буду робити, тому в липні планую провести результативну зустріч в Держгеокадастрі на Волині», ‒ розповідає вона.

Також ветеранка хотіла б вирощувати органічну продукцію.

«Врожайність органічного часнику може бути менша, проте він не міститиме нітратів, а це відкриє доступ до ринку органічної продукції», ‒ розповідає Майя.

В планах дівчини ‒ подальший розвиток бізнесу. Зараз вона працює над презентаційними матеріалами ідеї.

«Поки для позначання свого бізнесу я використовую назву VolynGarlic, але це робоча назва. Можливо, в майбутньому вона буде змінена», ‒ стверджує ветеранка.

Продавати часник Майя планує на насіння, як додаткову культуру для тих, хто вже в агробізнесі і вирощує малину, ягоди чи інші культури і хотів би мати додатковий дохід. А також для фермерів-початківців, людей котрі хочуть розпочати справу в агро, але не знають, яку культуру вибрати і з чого почати. Для таких ветеранка планує не просто продавати насіння, а давати готове рішення по часниковому бізнесу, розказувати що до чого і як, та супроводжувати протягом першого року вирощування.

«Вирощування часнику може стати хорошим додатковим прибутком для кожного, в кого є хоч трохи землі», ‒ зазначає Майя.

Крім того, Майя постійно навчається.

«У мене немає зараз часу здобувати освіту агронома, але я вчусь на практиці постійно. Нещодавно я завершила навчання на Програмі підприємницької діяльності для ветеранів АТО в Київській школі економіки. По завершенні курсу я отримала мікрогрант на 25000 гривень на розвиток власної справи, і ця підтримка мене ще більше надихає розвивати власний бізнес», ‒ розповідає вона.




Коментарі
19 липня
Вчора
17.07.2018
16.07.2018
15.07.2018
14.07.2018
13.07.2018
12.07.2018
11.07.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин