Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

У Маневичах показали як будують музей для унікального човна

11:32 09.08.2019
415

З усіх боків над човном-довбанкою зараз зводять стіни з білих блоків. Згори вже рихтують дах.

Це найбільший стародавній човен зі знайдених натепер на теренах Європи. 12 метрів і 20 сантиметрів довжиною, – пише OPINION UA.

Цьому човнові трохи більше, як сім століть. У 2016-му на міжнародній конференції у Любліні (Польща), каже Петро Хомич, його назвали «знахідкою року в Європі». Хомич – уже 34 роки директор Маневицького краєзнавчого музею. Але й уявити не міг, що коли віддасть не один десяток літ невдячній краєзнавчій роботі в глибинці Волині, на голову раптом впаде такий раритет.

«І тепер моя кохана дружина каже: «Хай би той човен ще 500 літ там лежав!» Бо він забирає весь мій час. І клопотів стільки, а толку… Ну, ходіть самі побачите», – веде журналістів на задній двір музею.

За стінами музею в Маневичах добудовують окреме приміщення для одного човна. На паперах це звучить як реконструкція закладу. На практиці – чимала прибудова до споруди з окремим входом і є «новою хатою» для човна.

Приглядалися до знахідки литовські вчені. Спершу навіть готувалися фінансувати проєкт із його реставрації. Але коли у Литві провели аналізи взятих проб деревини й виявили, що він не має жодного стосунку до історії Волині періоду литовської доби, то розвели руками… Нема приводу для співпраці. За версією литовців, човен датується 1239 роком.

Польські вчені також виношували плани працювати з човном. Однак відмовилися, коли виявилося, що і до польського періоду в історії Волині човен не має стосунку, бо значно старший.

«От і виходить, що вся біда того човна в тому, що він – наш, український. Розумієте? Бо інакше вже знайшли б гроші на все», – коментує директор музею.

Він вважає, що знахідка «прийшла» до нас якраз із періоду правління на Волині князів Четвертинських і Чорторийських. Та й перебувала якраз посередині між двома родовими містечками – селом Четвертня і селом Старий Чорторийськ, які з’єднує Стир. Те, що човен надзвичайно великий, може свідчити, що він належав знаті.

Музейники іноді двічі на день мусили кропити човна консервантами. Потім виявилося, що на ньому від препаратів утворилася плівка, яка вже не пропускає консервантів усередину. Щоб не втратити човна, треба змивати плівку й обробляти наново.

Коли стало зрозуміло, що сучасного музею не буде, а 12-метрового моноксила (так називають човни-довбанки) потрібно десь розмістити, у райцентрі знайшли інший варіант.

Читайте також: У Маневичах добудують музей для унікального човна.

«Коли є один варіант, то завше визріває і другий. Хотіли окремий музей. Я був і не проти. Але не на в’їзді, а в нашому парку, де 6 га території потребують окультурення. Однак я порахував і зрозумів: якщо увійдемо в будівництво, то це коштуватиме величезних грошей. Один мільйон потягне інший. Тому спинилися на другому варіанті. То найпростіший і на цьому етапі, напевне, найлогічніший спосіб його зберегти», – каже голова Маневицької райдержадміністрації Андрій Линдюк.

У червні 2019 року човна краном перевезли до музею, помістили поруч із ним і почали зводити навколо стіни. Петро Хомич веде щоденник маневицького моноксила. Записує у нього всі важливі дати його нового життєпису, кожне зрошення, кожен переїзд. Тепер директор музею часто їздить на конференції за кордон розповідати про знахідку.



























































Текст: Олена Лівіцька

Фото: Ірина Кабанова

Коментарі
25 серпня
Вчора
23.08.2019
22.08.2019
21.08.2019
20.08.2019
19.08.2019
18.08.2019
17.08.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин