Вірш Павла Мельника з Маневиччини: «Стежиною до тебе»
Поет Павло Мельник зі Старого Чорторийська, що у Маневицькому районі, написав вірш в якому описав почуття зворушливості, мрії та кохання.
Вірші Павла завжди активно коментують читачі району.
«Павле, дуже подобаються мені твої вірші. Я неначе побуваю там про що ти пишеш. Побуваю на своїй Луганщині, на її лугах, біля річки і все пахне мені травами і луговими квітами. Ох, як це давно було, а час так скоро летить, і, біда, його не зупинити. Пиши, пиши, залюбки читатимемо», – прокоментувала Валентина Синиця.
Тумани стеляться красиво берегами,
Цілує місяць трави перед сном,
Росу збираю босими ногами,
До тебе поспішаю бережком.
Стежина в'ється, мов змія, хвилясто,
Скоріше хочу я її пройти,
Ми бачимось не так уже і часто,
Живу я зліва, а по правий берег ти.
Дорогою духмяно пахнуть квіти,
Для тебе їх зриваю у букет,
Душі з тобою хочеться радіти,
Пісень створити не один куплет.
Подарувати зірку ясну з неба,
Перед ногами застелити цілий світ,
Нічого кращого в житті мені треба,
Лише б з тобою в парі жити сотню літ.
Разом сміятися. На двох ділити горе,
В тяжкий момент підставити плече,
Гуляти, мріяти, дивитися на море,
Допоки час життєвий наш тече...
Тумани стеляться красиво берегами,
Цілує місяць трави перед сном.
Стежина закінчилась поміж нами,
І вже тобі букет дарую під вікном.
Читайте також вірш Павла «Я так хочу».
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром