Всесвітній День водно-болотних угідь: що маневичани знають про Черемське
-
-
>
-
>
-
>
3103
Щороку 2 лютого у країнах світу, на територіях яких є водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, зокрема й Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь.
29 листопада 2016 року Секретаріат конвенції повідомив офіційним листом Черемський природний заповідник про надання водно-болотному угіддю «Черемське болото» міжнародного значення за номером 2272, що підтверджує сертифікат, – повідомили в адміністрації природного заповідника.
Знаходиться у центрі межиріччя Прип’яті, Стоходу і Стиру в межах Волинської області в північній частині Маневицького району. Це одне з найбільших боліт Українського Полісся і Європи. Основою водно-болотного угіддя є долина прадавнього озера, яка заросла сфагново-осоковою рослинністю і являє собою рідкісний підтип боліт – еумезотрофне болото та торфовище з прилеглими заболоченими лісами. Глибина залягання торфових відкладів сягає понад 10 метрів. На території болота розташовані два озера: Черемське та Редичі.
Читайте також: Маневиччина: Показали красу Черемського заповідника
Черемське болото поглинає вуглекислий газ і продукує кисень, таким чином допомагає у боротьбі з негативними змінами клімату. Водно-болотна рослинність накопичує важкі метали, пестициди та інші токсичні речовини, очищуючи воду. Основна екологічна роль болота має значення, як місце перебування водоплавних птахів, тварин та флори.
На території водно-болотного угіддя «Черемське болото» виявили 16 видів фауни занесених до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (видра річкова, норка європейська, бобер європейський, чернь білоока, очеретянка прудка, деркач, тритон гребенястий, кумка звичайна, сінниця Едіп, п’явка медична та інші), із Європейського червоного списку відмітили 14 видів фауни (деркач, вовчок ліщиновий, вовк, видра річкова та інші).
Найбільш цінними є види, що зникають та глобально вразливі у світовому масштабі (деркач, баранець великий, вечірниця мала, норка європейська). З рідкісних видів фауни трапляються глушець, журавель сірий, пугач, сова бородата.
На території угіддя зростає понад 800 видів вищих судинних рослин. Тут зосередили 25% рідкісних, зникаючих видів рослин Українського Полісся. Серед них 3 види рослин, які занесли до Європейського червоного списку (глід український, смілка литовська, козельці українські), 6 видів рослин до Додатку 1 Бернської конвенції (альдрованда пухирчаста, зозулині черевички справжні, жировик Лезеля, сон широколистий, льонолисник безприквітковий, дикран зелений).
Водно-болотні угіддя належать до найбільш продуктивних екосистем світу. Вони є осередками біологічного різноманіття, джерелами води та первинної продуктивності, від яких залежить існування незліченних видів рослин і тварин. Вони підтримують високі концентрації численних видів птахів, ссавців, плазунів, земноводних, риб і безхребетних. Водно-болотні угіддя також є важливими сховищами генетичного матеріалу рослин.
Основним завданням Черемського природного заповідника є охорона та збереження природного стану водно-болотного угіддя, тому що воно багате на біорізноманіття.
Також до заповідника часто навідуються з науковими експедиціями та просто на екскурсії.
Читайте також: Досліджувати заповідник на Маневиччині приїздять іноземні вчені
