Що робити пасічнику при отруєнні бджіл: алгоритм дій

З метою впорядкувати та узгодити дії при підозрі отруєння бджіл, під час проведення обробітків сільськогосподарських угідь пестицидами, у Головному Управлінні Держпродспоживслужби у Волинській області рекомендують проводити ряд заходів.

Власнику пасіки, терміново потрібно звернутись до органів місцевої влади чи місцевого самоврядування (голови районної державної адміністрації, сільського, селищного чи міського голови) офіційно з письмовою заявою про отруєння бджіл з проханням про створення комісії.

Після створення письмовим розпорядженням комісія оглядає пасіки, виявляє причини загибелі бджіл, ймовірних підозрюваних винних у цьому осіб, оцінює розміри збитків.

До складу комісії залучають депутатів місцевої ради, представників Держпродспоживслужби, екологічної інспекції, товариства бджолярів. Даних осіб можуть залучити в якості свідків у суді. В акті комісія зазначає де, коли, в який час, за якої температури, яким пестицидом оброблялась культура, фазу розвитку рослин, характер загибелі бджіл (поодиноке чи масове), ступінь ураження у відсотках і силу сімей після отруєння.

Бажано, щоб при обстеженні був присутній суб’єкт господарювання (фермер) чи його представник. Слід з’ясувати, чи були не пізніше ніж за 3 дні попереджені пасічники відносно вимог Закону України «Про бджільництво».

• В максимально короткі строки (до 2-х днів), комісія  проводить відбір зразків для дослідження в акредитованій лабораторії. Відбирають проби бджіл (400 – 500 мертвих, можна частково живих), 200 г свіжозібраного меду або незапечатаний мед у стільниках, пергу в сотах. Зразки відбирають від 10% сімей з характерними ознаками отруєння, а також 100 – 200 г зеленої маси з ділянки, відвідуваної бджолами, проби землі. Кожний відібраний зразок супроводжується актом відбору, а також відбираються контрольні зразки.

Рекомендують направляти зазначені зразки разом з супровідною, актом відбору до Державного науково-дослідного інституту лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (місто Київ, вулиця Донецька, 30, телефон:(044) 243 37 54 та 243 37 55), Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу при НУБіП України (Київська область, Києво-Святошинський район, селище міського типу Чабани, вулиця Машинобудівників, 7, телефон: (044) 526- 45-02 та 527-89-43).

Термін доставлення проб не повинен перевищувати 1 – 2 доби. При цьому слід вказувати у супровідних документах діючу речовину.

Якщо ж через висновок експертизи доведуть причинний зв’язок між обробкою поля та загибеллю бджіл, слід вживати наступних заходів:

• Маючи акти й дані лабораторних досліджень, що підтверджують факт отруєння, слід письмово звернутися до відповідача про добровільне відшкодування збитків.
• Якщо відповідач не погоджується на добровільне відшкодування збитків, передати справу до суду.

Для цього необхідно: 

• Подати позовну заяву до суду, до якої слід додати копії
• Розпорядження сільського чи міського голови про створення комісії
• Акти комісії
• Результати лабораторного дослідження
• Довідку з сільської (міської) ради (можна товариства пасічників) про те, скільки бджолиних сімей ви маєте на своїй пасіці
• Довідку про вартість бджолосімей на день отруєння (видається товариством пасічників)
• Список свідків та експертів.

Оскільки колективних заяв у суді не приймають, позовну заяву треба подати кожному пасічнику в індивідуальному порядку. Тільки за рішенням суду можна притягнути суб’єкта господарювання (фермера), який не дбає про довкілля, до відповідальності та відшкодувати заподіяні ним збитки.

Вихід із цієї ситуації полягає в налагоджені дружніх, толерантних взаємовідносин між суб’єктами господарювання (фермерами) та бджолярами, в суворому дотриманні вимог чинного законодавства.

Що повинен знати фермер, застосовуючи засоби захисту рослин?

• За три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це власників пасіки, яких знаходяться на відстані до 10 км від оброблювальних площ
• Повідомляти дату обробки, територію і культури, що будуть оброблятися, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату, і час щодо ізоляції бджіл
• Обробки проводити в фазу бутонізації до цвітіння медоносних культур у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години
• При авіаційному методі застосування пестицидів і агрохімікатів сповістити про необхідність вивозу пасік до іншого місця медозбору на відстань понад 5 км від місця проведення авіаційних обробок на період до 5 діб. Не застосовувати авіаційні обробки пестицидами усіх груп токсичності з метою боротьби зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур та інших угідь, що розташовані ближче 5 км від місць постійного перебування медоносних пасік
• Допускати до робіт, пов’язаних із транспортуванням, зберіганням, застосуванням засобів захисту рослин лише осіб, які пройшли спеціальну підготовку та мають на те відповідне посвідчення і допуск
• Застосовувати у сільському та лісовому господарстві, на присадибних ділянках тільки ті пестициди й агрохімікати, що пройшли державну реєстрацію і включені в «Перелік препаратів, дозволених до використання в Україні» та Доповнення до нього
• Додержуватися регламентів зберігання, транспортування та застосування пестицидів
• Всі проведені хімічні обробки фіксувати в журналі обліку застосування пестицидів.

Що повинен знати пасічник?

Пасіки розміщують у благополучній щодо заразних хвороб бджіл місцевості, у сухих, освітлених сонцем, захищених від вітрів місцях, на відстані не ближче 500 метрів від шосейних доріг і залізниць, пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1 км від тваринницьких і птахівницьких будівель. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини та місцевими органами влади.

При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцеперебуванням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах один раз в рік заснування пасіки.

Власник пасіки зобов’язаний поставити пасіку на облік у сільській раді за місцем постійного розташування пасіки, а у випадку кочівлі – у сільській раді, на території якої прибули на кочівлю.

Реєстрація пасік в районному (міському) управлінні ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи незалежно від форми власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей. Під час реєстрації пасік проводиться їх обстеження районними (міськими) управліннями ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області. Відповідне управління повинне видати в 30-денний термін заявнику ветеринарно-санітарний паспорт пасіки, що засвідчує факт її реєстрації. При зміні назви чи адреси пасіки її власник повинен проінформувати про це районне (міське) управління ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області протягом 10 днів.

Для перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур по території адміністративного району або за межі області, власнику пасіки необхідно отримати в районному (міському) управлінні ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області, ветеринарне свідоцтво за формою №1. До перевезення на медозбір бджолосім’ї підлягають на місці клінічному дослідженню, профілактично-лікувальним обробкам з одночасним лабораторним дослідженням матеріалу з пасік, а вулики – дезінфекції й дезакаризації.

Ці роботи мають бути завершені за 5 днів до відправлення. Після прибуття в район медозбору для запилення, бджоляр зобов'язаний пред'явити в районне чи міське управління ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області ветеринарне свідоцтво і ветеринарно-санітарний паспорт пасіки. При отриманні повідомлення про проведення хімічних обробок сільськогосподарських угідь або присадибних ділянок на території сільської ради, де розміщена пасіка або в суміжних господарствах, власник пасіки зобов’язаний ізолювати бджіл у вуликах або вивезти пасіку в безпечне місце на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів. А у випадку авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів вивезти пасіку до іншого місця медозбору на відстань понад 5 км від місць проведення авіаційних обробок на період до 5 діб.

Читайте також: Захиститись від рейдерів у сфері нерухомості та бізнесу тепер простіше