Що відомо про нового-старого голову Маневицької селищної ради
Маневицький селищний голова Олександр Гаврилюк мріяв стати військовим, а ще вчився на вчителя.
Піком кар’єрного зростання вважав посаду директора школи. Втім у 2014-2015 роках працював начальником відділу освіти райдержадміністрації, а п’ять років тому став керувати всією громадою Маневич.
Читайте також: «Проблеми навіть найменшого села не мають лишатися без уваги влади», – Олександр Гаврилюк
Родом Олександр Оксентійович з Маневиччини, із села Рудники. Народився 25 червня 1963 року. Був п’ятою дитиною в сім’ї. Батько працював будівельником, мама – в ланці у колгоспі. У 19 років Олександр Гаврилюк допомагав батькові по будівництві, коли закінчив педучилище.
Поїхав до Московського прикордонного училища. Але там одразу попередили: «За направленням поїдеш в Алма-Ату». Відмовився.
Пішов до армії, де служив упродовж 1982-1984 років у військах протиповітряної оборони. Якраз тоді завершилася освітня реформа. Так Олександр Гаврилюк став учителювати: спочатку в селі Грузятин, а потім (після року в райкомі комсомолу) – у Костюхнівці.
Там і познайомився зі своєю дружиною, яка тоді працювала бібліотекаркою. Жили у селі 10 років, де народилися син та донька. А далі Олександра Оксентійовича запросили директором школи до райцентру, і так у 1996 році сім'я Гаврилюків оселилися в Маневичах.
Під час Революції Гідності 2013-2014 років був активним учасником подій на Майдані, щовихідних їздив до Києва, разом із земляками-однодумцями де перепиняли автобуси з волинськими силовиками, які прямували на Майдан.
Після падіння режиму Януковича Олександра Гаврилюка попросили очолити районний відділ освіти. Та через незгоду з позицією новопризначеного голови райдержадміністрації він вирішив піти з посади й балотувався на посаду Маневицького селищного голови.