На Колківському кладовищі покоїться «Міс Польща-1938»

На цвинтарі у центрі Колок є могила, до якої у скорботні поминальні дні не приходять рідні. Не всі й колківчани знають, хто покоїться там. А ім’я цієї славної волинянки (так її можна назвати) заслуговує на визнання і пам’ять. На могильній плиті тільки напис — Зоя Нелідова. І дати: 1917—1938. За ними віхи життя, з яких найголовніша: українку визнано королевою краси Польщі.

Волинська «Міс Полонія-1938» Зоя Нелідова лише одну ніч тішилася короною «Міс Польща», бо вранці після отримання такої бажаної нагороди її знайшли мертвою. Кажуть, що вродливу 21-річну волинянку отруїли. Непокірна красуня викликала велике збурення у світській громаді усієї Польщі. Адже, як так могло статись, що серед численних кандидаток, які змагалися за титул королеви краси Речі Посполитої, найкращою виявиться нікому невідома дівчина з волинської глибинки, – пише Волинська правда.

Далекого 1917 року, що увійшов в історію роком жовтневої революції, у Петербурзі в сім’ї офіцера імператорського флоту народилася дівчинка, яку нарекли Зоєю. Залишатися у столиці імперії, охопленій полум’ям революції родині було небезпечно і ймовірніше всього уже в 1918 році сім’я Нелідових потрапляє на територію Української держави за часів правління гетьмана Скоропадського. Їхали, щоб сховатися подалі від подій, що відбувалися на той час. І так втрапили у західну частину тодішньої Волинської губернії. У селі Комарове купили ділянку землі і збудували дім. Після завершення Першої світової війни й національно-визвольної боротьби 1917–1921 рр. під владою Польщі опинилися етнічні українські землі, зокрема, і волинські.

На ті часи випала юність Зої Нелідової. Дівчина, яка завжди вирізнялася серед сільських дітей, подорослішавши, стала справжньою красунею. У неї були закохані всі хлопці села і округи, заглядалися навіть паничі. У 17 років Зоя вийшла заміж за дрібного землевласника Косовича. Вони повінчалися у місцевому храмі, народилася донечка. Та красива амбітна панянка хотіла не лише почуватися фінансово незалежною, але й увійти до вищого товариства.

І тут спрацювала врода: її вподобав набагато старший шляхтич Шовковський з Колок. Цей гріховний союз відкрив їй двері у богемний польський світ. Вони відвідали чимало міст Європи. З допомогою свого коханого Нелідова взяла участь в конкурсі «Міс Польща-1938», виграла його і стала першою королевою краси Польської держави.

3

Учасниці конкурсу

Але успіх тривав лише ніч. Наступного ранку після конкурсу у варшавському готелі було знайдено бездиханне тіло королеви краси. Не могли заздрісники допустити, щоб українка була міс-краси Речі Посполитої. Щоправда, і журі, коли дізналося, що переможниця не лише не полячка, а й не католичка, то декілька разів переглядали своє рішення, адже за умовами конкурсу переможниця представлятиме країну на конкурсі «Міс Європа». Хоча, як показує історія, це був не єдиний приклад торжества провінції над столицею. Ще у 1930-му перемогу у цьому ж таки конкурсі сенсаційно здобула ще одна українка – львів’янка Софія Батицька, яка того ж року стала першою «Віце-Міс Європа».

Софія Батицька

Цього ж разу польське журі вирішило не дати можливість українці представляти польську державу на такому почесному рівні і конкурс не визнали. А щодо загадкової смерті королеви, то ніхто так і не знає причин та ніхто не знайшов винних у ній. А у статтях про конкурс “Міс Полонія” про волинянку взагалі не згадували , не даючи жодної біографічної інформації.

Шовковський перевіз тіло коханої до Колок. На православному цвинтарі збудував склеп для двох. Залишитися навічно разом їм не судилося: розпочалася війна і подальша доля шляхтича Шовковського невідома. Родина Нелідових виїхала до Канади. На могилі Зої родичі змогли побувати аж через півстоліття, вже за незалежної України. Тоді ж був встановлений на місці її останнього спочинку чорний гранітний хрест. А на місці урочища Нелідове, де стояв батьківський маєток, зараз голе поле.

Цю історію повідав мені мій дідусь, світлої пам’яті Пилип Олексійович Віліщук, корінний колківчанин. Історію селища він знав і пам’ятав, бо залишав Колки від свого дня народження (1912 рік) лише раз— коли забрали на фронт другої світової війни. Так склалося, що могили моїх рідни поруч з могилою Зої Нелідової. Є там і гранітний хрест, і склеп, і напис . Боремося з бур’янами і кладемо квіти, розповідаємо місцевим школярам і шануємо пам’ять про волинянку, яка у далекому 1938 році стала першою красунею Польщі.

Ольга Кононенко