У Маневицькій громаді, прикриваючись ПриватБанком, працюють шахраї
-
-
>
-
>
-
>
2250
У месенджерах жителі Маневицької громади поширюють черговий фейк про шанс отримати 5000 гривень, буцімто від Фонду державної субсидії до 30-річчя ПриватБанку. У заголовку йдеться про анкету, через яку охочі можуть отримати гроші. Та чи насправді все так?
Фактчекери Район.Маневичі розібрались у чесності справи й у тому, чи справді роздають ці гроші.
Тема фінансової допомоги у теперішній час є дуже актуальною для українців, тому такий заголовок змушує багатьох швидко реагувати й переходити за подібними посиланнями.
Зробивши це, люди потрапляють на псевдосайт ПриватБанку, де повинні пройти просте опитування для активації. Шахраї дають три спроби відкрити пакунок, в якому вам буцімто може випасти приз.
Важливим кроком аферистів є те, що свої вимоги вони прописують вже після того, як людина нібито виграла 5000 гривень. Таким методом виходить, що той хто на це «повівся» вже є переможцем і йому лише потрібно переслати повідомлення з розіграшем декільком друзям або загальнодоступним групам для того, щоб отримати «свої виграні кошти», тим самим поширити ще більшій кількості людей цей фейк.
На шахрайському сайті є дуже багато «вдячних коментарів», але швидко можна зрозуміти, що це не справжні люди, а боти. У коментарях нібито дякують за подарунки та допомогу ПриватБанку, але ніякого відношення лідер роздрібного банківського ринку України, до цих так званих подарунків та грошей не має.
Читайте також: На Маневиччині під маскою Укрпошти працюють шахраї
Після того, як людина поширить їхнє повідомлення поміж своїх друзів, у неї попросять залишити свої особисті дані. Номер телефона, адресу, номер банківської карти та тому подібне. За жодних обставин не можна розповсюджувати свої особисті дані стороннім особам.
Цей вид шахрайства називається – Фішинг.
Довідково: Фішинг – (phishing – риболовля) – вид шахрайства, метою якого є виманювання в довірливих або неуважних користувачів мережі – персональних даних клієнтів. Шахраї намагаються змусити користувачів самостійно розкрити конфіденційні дані – наприклад, надсилаючи електронні листи з пропозиціями підтвердити реєстрацію облікового запису, що містять посилання на сайт.
