Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Післясмак свята: наслідки святкування 27-ї річниці Незалежності України у Маневичах
Післясмак свята: наслідки святкування 27-ї річниці Незалежності України у Маневичах

Післясмак свята: наслідки святкування 27-ї річниці Незалежності України у Маневичах

13:45 27.08.2018
2078

У Маневичах у день святкування Незалежності України зламали фонтан, надпис «Я люблю Маневичі», вкрали конкретні речі.

Ситуація яка описана далі, сталася з молодою маневичанкою Євою Шевчук, яка написала про це на своїй сторінці у Facebook.

Звертаю вашу увагу, що я зовсім не переходжу на особистості і абсолютним анонімом представлю вам кумедного дядька, під час святкування 27-ї річниці Незалежності України досить голосно виражав свою «свободу думки», випиваючи пиво за столиком кафе.

Чую: «Ох, обіцяли фонтан, ну і що, і де той фонтан? Ну як завжди». Не зволікаючи я дала відповідь «Чекайте, так ось же він, підніміться з-за столу і подивіться!» Діалог стає дедалі цікавішим. «Де?» – тим часом піднімаючись питає він. «Ого, точно є!» – продовжує казати. Не вспіла ситуація стати кумедною, як він продовжує «Так діти померзнуть ж!».

Вираз мого обличчя важко передати словами, але я була як мінімум шокована наглістю не достойно і абсурдно оцінювати так працю і старання влади та простих охочих людей з поєднанням імпульсивної нелогічності.

«Та я ж бивший керівник! А хто ти? Чиїх кравєй?». Ніби різниця в усвідомленні своєї значимості для людства, а також усвідомленні відповідальності перед людьми та поваги залежить від того, якої я крові? Все це в нашій голові. Я думала, на цьому випадку все закінчиться, і я просто заспокою себе тим, що людина не зовсім твереза, але й наступні невдахи дивували мене все більше і більше.

Вибачте, може я трохи цинічна, або просто не сприймаю відсутність моральних і духовних цінностей, втім, мовчати для мене, коли є що сказати – це бути як мінімум нечесною до себе.

Так, я не росла в часи держави СРСР, і дякуючи мамі, за принципами СРСР теж. Знаю, що багато не бачила, тому й не втрачаю повагу до старших. Прекрасним фактом є те, що в наш час існує свобода думки, і сьогодні я з особливим задоволенням використаю можливість висловитись.

  • Ні, свобода думки – це не образити, а особливо не виражатись по принципу «хамства».
  • Ні, свобода думки – це не вважати свою думку правильною, агітуючи при цьому людей в це повірити.
  • Ні, свобода думки – це не забути про вихованість, манери і тактовне самовираження.
  • Свобода думки – це обґрунтовані твердження своїх поглядів. Давайте це пам’ятати!

Чомусь, правом на свободу думки часто і не зовсім тактовно користуються люди, які менше за все зробили щось варте поваги. Тому, відповідно, повагою до інших вони не дуже можуть похизуватись. Це сумно. Взагалі все, про що я писатиму не є весело, тому, якщо ви зараз, читаючи це, не хочете розуміти про що я, то ви точно не знайдете щось вартісне в моїх наступних реченнях.

Підійду ближче до теми, яка не могла залишити мене байдужою, і це має бути написано. Проводячи своє літо в моєму рідному селищі Маневичі, я є абсолютним свідком вагомих змін, внесків і розвитку свого краю. Буду відвертою, і відразу підмічу, що у свої перші підліткові роки моє селище не дало мені багато можливостей і локацій для мого відпочинку.

Справді, моментами було нудно, і часто хотілось втекти. Знайдуться розумники, які підмітять, що для такого віку найкращим чистилищем є – бібліотека, чи години за книгами. Так, справді, багато свого часу я витрачала на пізнання світу через силу книг. Втім, я так завжди чекала свят аби відпочити і побачити щось нове.

Мій стандартний святковий набір на стадіоні: шашлик, солодка вата, кока-кола. Якщо це входило в мій день – свято вдалось. Але одноманітність приїдається, ну хіба не так? Може досить ностальгувати, і пора змінюватись?

Тепер я спостерігаю іншу картину: постійний рух, реконструкція, нові будівлі, магазини, ремонти, нововведення. Ох, а як ми тепер святкуємо! Думаю собі : Маневичі на це заслуговують.

Завжди будуть ті, що бачать роботу, вміють якісно її оцінити і зауважити на чомусь. Ніхто не просить мовчати! Але є ті невдахи, які, бідні і для себе нічого не можуть зробити – та тягнуть на дно своє містечко хоча б своїми гнилими, необґрунтованими, заїждженими та абсолютно не логічними стереотипами. Страшно те, що вони вчать цьому своїх дітей.

Зробили вони, соромно мені. Дивіться за своїми чадами, любі мамусі і татусі, бо ж вони голови собі поламають і у фонтанах, і на сцені біля музикантів, і ще знайдуть де. Хто буде винний? Хто силою вас просить бути такими нечемними? Ну хіба культура України має починатись зі стильного плаття чи товстого гаманця?

Запитайте в себе. Чи задоволені ви своєю культурною позицією? Що саме ви зробили для розвитку? Чому тільки окремі посади мають дбати про культурні надбання, а інші можуть спиратись на позицію «Я лісник, це не моя робота».

Вас не просять про великі справи, вас просять хоча б поважати у благо зроблене. Чи маєте ви право на саме таку «свободу думки» ? І навіть якщо ви маєте аргументи, то скористайтесь порадою Марка Твена: «Правду следует подавать так, как подают пальто, а не швырять в лицо, как мокрое полотенце».

Дякую, що приїжджаючи у рідне містечко, я бачу зміни. Впевнена, є люди, які це щиро цінують. Тому, приєднуйтесь, і не робіть себе «невдахами», адже кожен може як мінімум щось, окрім виливання негативу. Давайте дійсно заслуговувати на те, що для нас роблять.

Мама, дякую, що вмію цінувати! Дякую за виховання.

Автор: Єва Шевчук

Коментарі

Плескун Л.М.

23:57 27.08.2018

Так,гарно сказано,гарно святкуємо.Місцева влада дійсно не шкодує коштів на розваги,аби потішити себе,та тих ,хто ще по природі своїй(бо ще зовсім юні),бачать хмарки в калюжах.Я рада за тебе дитинко,що ти ще бачиш цю красу,ці зміни.І що тобі не байдуже що говорять інші.Але не варто судити дорослих,та називати їх невдахами.Тому що ми дорослі,теж по своїй природі(тому що з досвідом),не знаю ,на жаль ......хм,чи може на щастя,бачимо трошечки інше.... Знаєш; якось не дуже хочеться радіти голубому фонтанові,(впевнена,коштувало великих грошей відновити його),знаючи що дітки яким лише 2,або 3 рочки вимушені дихати цвіллю та грибковими порами вже не один рік,зачіплюватись маленькими ноженятами та падати йдучи до туалету за шматки видертої плитки(яка чомусь раптом здулась від протікаючої каналізації з верхнього поверху,в сон накриватися смердючими ковдрами 30ти річноі давності,яке пропісяла, напевно, не тільки ти,а може ще й твої батьки....Та...й на вулиці не дуже полюбуєшся красою рідного селища,мусиш пильнувати куди б ступити,щоб ніс цілий був,бо на доріжках одні декори зі щебеню,наче бруківка.....модна.Одна надія на вихователя та нянічку,а вони бідні не вгадають кого й рятувати,бо мають тільки дві руки,а діточок_________як курчаток(аби по більше пристроїти до садочка)пусте,що зарплатня до мінімалки не дотягує,вони ж люблять свою роботу,і за даремно попрацюють.Ой,та що там говорити,головне що святкувати вмієм,істині українці.Пусте що по дорозі до пологового-- можна від трясучки народити передчасно,а хто з камінням в нирках чи жовчному щвидкою їде,то вийдуть швидше,а той взагалі не доїде до приймальні,ой,нехай, пенсію платити не треба,на розваги більше буде. А рух у нас справді є---смітники переповнені,сміття так і рухається за вітром як перекотиполе----то біля садочка,то біля лікарні.Ну а як вітер слабкий (вільних місць не всилі зробити в смітнику) то вогник приходить на поміч....А ви дітки ,та ви хворі дихайте на здоров*я,це ж аромотерапія називається.Бо грошиків нема щоб сміття вивезти---,вони потрібні для свята....... От невдахи ці дорослі додивляться ж...........................................Навіть не смішно,правда!?Жаль,але, список такого жахливого стану в нашому чудовому містечку можна продовжувати безкінечно.Заєш дитинко, ,для нас дорослих, та не байдужих до вашого майбутнього,наші місцеві державні мужі схожі на брудну,ліниву,вихвалькувату,та байдужу бабу,яка на смердюче тіло,на брудну рвану білизну---- одягла золоті шати ,та й радіє своєю пихатою мордою,що багато є таких, що бачать тільки блискітки..............Щиро радію за вас юнь,але ще щиріше мрію щоб такі як ти (коли станете дорослими) мали можливість бачити гарну,святкову білизну на чистому тілі не тільки нашого містечка ,а й всієї нашої УКРАЇНИ! Сподіваюсь що ви молодь ,будете будувати майбутнє нашого народу починаючи з дрібниць,з найпотрібнішого.Можливо ці дрібниці не відразу помітні будуть,але потім вам будуть вдячні ваші діти ,за те що в їх житті не буде бруду.А закінчити свій коментар хочу народною мудрістю :,,Не перераховуй людям те що ти зробив для них,хай люди самі тобі за це подякують!,,

Єва Шевчук

23:19 29.08.2018

Ви знаєте, я не є наймурдрішою серед усіх, і поважаю старших. Але всі проблеми і питання, які ви перерахували в своєму дописі-це докір меру- Гаврилюку, бо саме в його обов'язки входить забезпечення і розвиток дитячих садочків, ремонт і побудова доріг селища і особливо, що стосується сміття! Це точно не входить в обов'язки районної влади, яку я мала на увазі в своєму пості, і яка точно себе не вихваляє, бо її хвалять люди ;)

17 лютого
Сьогодні
Вчора
15.02.2019
14.02.2019
13.02.2019
12.02.2019
11.02.2019
10.02.2019
09.02.2019
08.02.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин