Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Як церква села Годомичі при Сталіні була осередком української культури
Як церква села Годомичі при Сталіні була осередком української культури

Як церква села Годомичі при Сталіні була осередком української культури. ЗАНЕСЛО В СЕЛО

16:00 07.02.2019
2529

На світлині показали молодь з села Годомичі на початку 50-х років, коли у селі діяв український хор, який їздив виступати по всій окрузі та виріс із церковного хору.

Ще до війни осередком української культури в цьому селі стала Покровська церква. Звели її у 1926 році, – пише журналістка Олена Лівіцька в авторському блозі «Занесло в село».

«В нашій церкві все время співали тилько українською», – згадує одна зі старожилів села Антоніна Климець, 1930 року народження.

Нинішні бабусі розповідають, що сходилися в церкву поспівати, але не тільки церковних пісень, а й «всяких українських».

Тамтешнього дяка, який приїхав у село з Костопільщини, вбили в Луцькій тюрмі. Потім дяком став місцевий чоловік Трихон Мосійчук. Вже в 1944 році його розстріляли червоні партизани посеред сільського лугу. Сина Трихона на 25 років відправили у сталінські табори, бо знайшли в нього печатку з гуми з викарбуваними словами «Смерть Сталіну!».

Церкву в селі закрили. Один син сільського батюшки Федора Шиприкевича, Олександр Шиприкевич, який служив у цьому храмі, підтримував місцевих молодих людей (в основному чоловіків), які пішли у повстанці, другий син – Григорій Шиприкевич боровся за автокефальну церкву в Україні.

На початку Другої світової війни єпископ Полікарп (Сікорський), який відстоював автокефалію української церкви, хіротонізував Григорія на єпископа Січеславського Геннадія. Там, на нинішній Дніпропетровщині, Геннадій розбудовував УАПЦ і допомагав ОУН. Згодом виїхав за межі України. Доживав у Чикаго.


Церкву відкрили тільки на початку 90-х років. Увесь цей час духовну літературу, яка була в храмі на час відкриття, люди ховали по хатах.

Дожили до нашого часу в цьому храмі «Псалтир» 1936 року, виданий у Варшаві Українським Науковим Інститутом, і «Часловець. Скорочений до вжитку. Українською мовою», виданий у Києві Всеукраїнською Православною Церковною Радою 1925 року.


Читайте також: Томосова сотня: скільки парафій і як попрощалися з московським патріархатом.

Коментарі
24 червня
Сьогодні
Вчора
22.06.2019
21.06.2019
20.06.2019
19.06.2019
18.06.2019
17.06.2019
16.06.2019
15.06.2019
14.06.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин