У Четвертні зберегли давню великодню гру – каток. ЗАНЕСЛО В СЕЛО

02 Травня 2019, 20:00
У Четвертні зберегли давню великодню гру – каток 4875
У Четвертні зберегли давню великодню гру – каток

У селі Четвертня місцеві жителі роблять катки та качають у них Великодні крашанки.

Зробити каток – справа непроста. Грати в нього – тим паче. Але в цьому селі немає тих, хто не знає про цю гру, – пише «Перший».

Гра досі збирає довкола і дітей, і дорослих. Чоловіки копають катки біля хати. Жінки ніколи не шкодують крашанок, «бо ж на каток»!

Виглядає це все наступним чином, невелика яма, ідеально круглої форми та з невеликою гіркою, що спіралькою опускається на дно. На ній чітко видно доріжку, «витоптану» крашанками. Саме цієї гіркою і качають крашанки у катку.

Перший каток був на площі посеред Четвертні

Цьогоріч у Четвертні чотири катка. Хоч і не геть масово роблять їх у селі, але традицію цю дуже бережуть.

У жодному навколишньому населеному пункті чогось подібного нема. Наприклад, у сусідніх Годомичах, з якими Четвертня має багато спільного, чи Боровичах – поняття не мають, що таке каток і як це працює. Старожили розповідають, що колись катки справді робили у сусідніх Лукові та Незвірі Рожищенського району.

Місцеві жителі
Місцеві жителі

90-літній Панас Мельник, наприклад, каже, що в його дитинстві у катки не грали, більше – «в битки». Припускає, то літ 50 тому цю гру перейняли, певне, з сусіднього Незвіра чи Лукова (села Рожищенського району, – авт.), бо «в Незвірі то ямки копали». Однак чи то четвертяни такі азартні, чи так дбають про сільські звичаї, але саме їм вдалося донести цю гру до сьогодення.

«Оця площа у нас називається Ринок. Тут був такий наче вигон, тут і грали», – показує перехрестя у себе за спиною місцевий житель Микола Петрук.

Перший каток робили тут, посеред площі у селі, яку досі звуть Ринок
Перший каток робили тут, посеред площі у селі, яку досі звуть Ринок

Колись тут справді відбувалися базари. Четвертня у минулому була містечком і мала свій ринок. Саме на майданчику посеред ринку нібито й робили тоді катки, кажуть селяни. Воно й не дивно, бо то було людне місце. Та й у полі каток не зробиш: його копають на твердому ґрунті. Та і досі роблять десь там, де поруч збираються люди, куди зручно звернути з дороги. Бо гра збирає біля себе багато охочих.

Тепер же на місці колишнього ринку – заквітчаний стрічками хрест. По-місцевому – фігура.

Каток за «Вишенською»
Каток за «Вишенською»

Десь під «Вишенькою»: «Осторожно ступайте! Там все покопано!»

«Вишенька» – це сільський магазин. У дворі за хлівами, на порослому травою ґрунті господар сусіднього обійстя традиційно облаштовує катки. 

У глибині двору сидить гурт дітей. Більші, менші, хлопці та навіть дівчатка. Біля ніг у них – торбинки з крашанками. Поруч коробка з уже битими яйцями. Сміх, гамір, часом крик… Ніхто тут нікому не заважає. До дітей, який усі три дні на Великдень збігаються грати у каток – дорослі не виставляють жодних претензій. А як до гурту приєднуються і дорослі чоловіки (а тут таке часто), то гра стає і вельми голосною й азартною.

Едуард, Гнат, Тимур, Ігор, Настя і Ваня
Едуард, Гнат, Тимур, Ігор, Настя і Ваня

«Кантарка», «вольвокс» і «храборт» - дивні назви дивної гри

Яйця у катку мають рухатися по спіралі. Перший гравець котить свою крашанку, та спиняється на дні катка. Далі котить другий. Якщо раптом його крашанка торкнеться тієї, що вже лежить на дні (чи кількох), то він забирає собі обидві (чи всі, до яких торкнулося його яйце). Хлопці в основному – луцькі внуки сільських бабусь та дідусів. Наввипередки розказують: у них є своя технологія. Кожен знає, як яйце треба котити, щоб досягнути цілі.

«Ми самі навчилися! В нас тут всі грають!» – відповідають діти гуртом.

Різні яйця по-різному котяться. Для них у Четвертні є навіть свої назви.

«Хто забирає крашанки, той «візунчик», – розповідає правила гри Едуард.

Для нього «кантарка», «вольвокс» і «храборт» – слова, які асоціюються винятково із Великоднем і катком. Бо так називають у Четвертні крашанки у цій грі.

Для гри треба підготувати ідеально рівний і круглий каток
Для гри треба підготувати ідеально рівний і круглий каток

«Кантарка – то маленьке яйце, кругле. Воно котиться найлучше. Вольвокс – то таке з гострим кінцем. Кантарка летить дальше, а вольвокс відкочується від стінки. Храборт – то в нас пошкоджене яйце. Те, яке трісне від удару. Його відразу виймають – і в коробку. І тоді вже їх або курям, або собакам віддадуть», – пояснює Едуард.

Коли гравець збирається на каток, то у його кишенях чи торбинах мають бути різні крашанки. Очевидно, кантарка – то він назви породи курей. Вольвокс – рід зелених водоростей, що виглядає, як рухома зелена куля.

Є своя «наука» у тому, як крутити крашанку в катку. Якщо котрась із них спиняється дуже близько до стінки – це «подарочок», кажуть діти (бо гарантовано у неї чиєсь наступне яйце вдариться).

Найліпше на каток – круто зварене яйце. Рідке гарно котитися не буде. Що цікаво: після катка крашанки до споживання не годяться.

Викопати каток у Четвертні – може не кожен. Є тут люди, які у цій справі професіонали. Роблять це у суботу перед Великоднем. Дно і стінки катка мають бути гладенькими, щоб крашанка ні за що не чіплялася. Тому місце вибирають, де ґрунт масніший. Часто його змащують при трамбуванні та шліфуванні солодкою водою або сирими яйцями.

Текст, фото і відео: Олена ЛІВІЦЬКА.

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
20:39