Прилісне: як ягоди рятують сім'ї від трудової міграції

02 Серпня 2021, 11:15

6160

Засновник і директор компанії «Біо Беррі» Віталій Ішмурат прийшов сюди з пропозицією про співпрацю влітку 2020 року.

Як ягідний бізнес розвивають на Маневиччині — дізналися журналісти «Першого».

Сільська рада оперативно виставила на аукціон право на оренду двох ділянок: площею 12 і 24 гектари. За три місяці землю, що не використовували більш ніж 20 років, упорядковували й заклали на ній плантації полуниці, суниці альпійської, малини, обліпихи, лікарської валер’яни.

Рік потому у Прилісненській громаді продали цьому ж підприємству право оренди на 25 років ще на кілька ділянок загальною площею 92 гектари. Там посіяли гречку (тимчасовий захід, який дозволяє розчистити землю неагресивними методами), проводять електроенергію, облаштовують потрібну інфраструктуру. В майбутньому на цій землі також вирощуватимуть ягоди й лікарські трави.

Читайте також: У Прилісненській та Маневицькій громадах хочуть зайнятись лісорозведенням

«Наразі я вважаю, що співпраця громади і приватного бізнесу успішна. Усі домовленості виконуються. Нічого поганого не можу сказати. Пробували працювати з Любешівською громадою, але там справа не пішла», – каже інвестор Віталій Ішмурат.

Засновник і директор компанії «Біо Беррі» Віталій Ішмурат

Землевпорядниця Олена Лук’янчук зазначає, що землі, які довго стояли пусткою, тепер приносять у бюджет 360 тисяч гривень на рік, а також офіційне працевлаштування для 13 людей (надалі кількість робітників планують збільшити).

Землевпорядниця Прилісненської громади Олена Лук’янчук

На підприємстві зробили ставку на різні культури, щоб продовжити сезон роботи, а також у разі неврожаю чи низької ціни на одну ягоду заробити на іншій.

«Якби все засадили малиною, наприклад, робота тривала б лише два місяці, решта року – простій. А так у травні-на початку червня збиратимемо полуницю, потім – малину, ще пізніше – обліпиху, у жовтні-листопаді – валер’яну. Тим паче, такий бізнес у перспективі довговічніший, ніж той, у якому ти садиш одну культуру і намагаєшся вгадати, чи буде на неї попит», – пояснює бізнесмен.

Ягоди тут вирощують за принципами органічного землеробства: використовують багато ручної праці для боротьби з бур’янами та лише дозволені європейськими регулювальними органами засоби. Заморожену продукцію експортують. В основному – у Литву й Чехію.

Читайте також: У Прилісненській громаді створили нове комунальне підприємство

«Там ціни в рази вищі: буває у два або й в чотири рази дорожче, ніж в Україні. Споживча спроможність тут менша. Там більше охочих до сертифікованої органічної продукції. Хоча останнім часом в Україні попит на такі ягоди також росте, нехай і не так динамічно, як у країнах Західної Європи», – каже Віталій Ішмурат.

Наразі на «Біо Беррі» – 13 працівників. Усі вони з Прилісненської громади. До полів їдуть на велосипедах або йдуть пішки. Зарплата тут – 50 гривень на годину. Робочий день триває по вісім годин. На тиждень – два вихідних. У спеку робочий день починають раніше.

«У Польщі можна заробити більше, але тут чоловіки, діти, господарство. Все-таки на місці, біля дому, краще», – розповідає працівниця Галина Мельник.

Працівниця Біо-Беррі Галина Мельник

Жінка з Прилісного. Раніше роботи не мала і займалася домашнім господарством. У громаді з понад 6-тисячним населенням варіантів для працевлаштування небагато: школи, садочки, амбулаторія, державне підприємство «Волиньторф», кілька магазинів.

«Виїзд на роботу за кордон тут не рідкість. Те, що нарешті з’явилась робота – це за щастя», – каже місцева мешканка.

У майбутньому, аби продовжити сезон роботи, власник підприємства думає про налагодження сушіння ягід на місці.

Цього року на полях – перший, поки немасштабний урожай

Ягідним культурам потрібно кілька років, щоб почати давати достатній урожай

Довідково: загалом на Волині зараз ягідними культурами у плодовитому віці засадили 1200 гектарів. Найбільше – смородини й лохини (600 гектарів). За площами лохини Волинь займає друге місце в Україні після Житомирської області. 300 гектарів займають суниця і полуниця, 200 – малина та ожина, 20 гектарів – жимолость.

«Але головне – втримати людей від виїзду за кордон і дати можливість заробляти на місці. На Волині у сезон більш ніж тисяча людей збирає ягоди на великих плантаціях. В окремих господарствах – по 200-300 людей. При цьому вони можуть заробити 500-1000 гривень на день там, де є хороший урожай і чітко організована робота. А сім’я може заробити й 5 тисяч за день. Поїздка ж в Польщу – це додаткові витрати на дорогу і проживання, перебування в далині від сім’ї», — каже начальник управління агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації Юрій Горбенко.

Також посадовець зазначає, що ягідництво – це можливість для розвитку поліських регіонів, де складно вирощувати зернові культури. Зокрема, це стосується Прилісненської громади.

Там наразі думають, як привабити ще більше інвесторів. Для цього розробляють електронну базу, де буде уся потрібна інформація про земельні ресурси: грошова оцінка ділянки, обмеження, власність, вартість оренди, де пролягають комунікації, підземні води.

«Аби інвестор із будь-якої точки світу міг в один клік побачити, що робиться в громаді. Щоб не треба було їхати сюди і мандрувати відділами сільської ради, збираючи інформацію. Думаю за 1,5-2 роки запустимо цей ресурс і будемо одними з перших в Україні», – каже експерт з екології Прилісненської громади Олександр Самчук.