Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Службовий роман: молоде подружжя з Маневиччини об’єдналось завдяки роботі у лісі

13:00 15.08.2019
3812

Історія працівників Колківського лісового господарства, які знайшли своє справжнє покликання та кохання.

Щоб поспілкуватись з Іриною та Сергієм Оксенюками їдемо в одне з найкрасивіших місць лісництва – урочище Білий берег. Таку назву воно дістало завдяки кольору піску на схилах берегів старого річища Стиру. Найкраще видно білий пісок влітку, коли земля ще не заросла травами та зіллям. Тут створили рекреаційну зону: на березі річки стоять нові затишні альтанки. Людей немає, обираємо місце поблизу води та починаємо розмову (спочатку з кожним героєм окремо, потім – разом).Пара із держпідприємства «Колківське лісове господарство» познайомилася два роки тому на роботі та вже майже рік як одружені.

Більше про Урочище та ще одну унікальну місцину Колківського лісництва читайте Кривий ліс під Колками: чому покручені сосни і що вони лікують.



Читайте також: «Такого лісу немає в області, як мій обхід», – найстарший лісівник Волині

Сергій Оксенюк − інженер охорони та захисту лісу ДП «Колківське лісове господарство». На цій посаді вже чотири роки, а на підприємстві працює одинадцять. Чоловіку – 30 років, народився та виріс у Колках. У 2004 закінчив Шацький лісовий коледж ім. В. В. Сулька і відразу пішов працювати у лісництво. Сергій має брата, вони – двійнята. Не дивуюсь, коли чую, що і брат працює у Колківському ЛГ. Разом виросли біля лісу, тут знайшли себе.


Головний обов’язок інженера охорони та захисту лісу (ОЗЛ) озвучений у самій назві посади. Кожного дня Сергій має опікувати свій ліс від самовільних рубок, пожеж, шкідників та хвороб. Така робота може розпочинатись о восьмій ранку, а може й у четвертій, часто доводиться залишатись зі справами до вечора, навіть ночі.

Найскладнішою, говорить чоловік, є літня пора − пожежонебезпечний період. Зараз потрібно постійно оглядати ліс, слідкувати за дотриманням правил безпеки й лісниками, і місцевими жителями.


«Пожежа – це катастрофа для лісу», − говорить інженер ОЗЛ.

Запитую, які відносини на роботі із старшим поколінням.

«До старших завжди варто прислухатися, але думку потрібно мати свою», − відповідає Сергій.

Чоловік вважає, що необхідно враховувати та слухати думки більш досвідчених працівників, але не боятись відстоювати власні ідеї, нові методи та свіжі погляди на роботу у лісі.


Ірина Оксенюк – інженер лісових культур на ДП «Колківське лісове господарство». Їй – 22. Народилась та виросла у Карасині Маневицького району, з дитинства любила природу, ходила у ліс по ягоди та гриби. Покійний дід дівчини теж був лісником. Закінчила Шацький лісовий коледж ім. В. В. Сулька, потім отримала ступінь бакалавра у СНУ ім. Лесі Українки. Коли вступила на магістратуру, одночасно пішла працювати сюди – у Колки. Говорить, що спочатку було тяжко, але зі всім більш досвідчені працівники допомагали та радили. Працює на цій посаді вже два роки.


Робота Ірини циклічна – повторюється із року в рік. Взимку вона створює проєкти посадок, за якими весною висаджують культури, контролює підготовку ділянок перед посадками. Згодом проводить технічний огляд – перевіряє, чи культури посаджені згідно з планом проєкту, чи дотримані вимоги висадження, чи немає замін порід, чи правильні відстані між культурами.

Далі дівчина відповідає за те, щоб посадки пройшли п’ятиразовий догляд. Восени проводить інвентаризацію, визначає відсоток приживлюваності, якість та кількість посадкового матеріалу. Важливою частиною роботи Ірини є заготівля насіння різних порід: сосни, берези, клена, каштана, яблуні, вишні, груші.

Багато роботи зараз над залісненням територій. Минулого року заліснили 319 гектарів, цього – 386 гектарів.



Секретом успіху та хорошої роботи обох працівників лісу: і Сергія, і Ірини є взаємодопомога та підтримка. На роботу пара ходить разом і навіть працює в одному кабінеті. Через те, що сфера їхньої діяльності одна (ліс), подружжя розуміє один одного та з легкістю долає будь-які негаразди. Так, Ірина розуміє чому бувають затримки та нічні чергування чоловіка, а той натомість завжди підтримує її ідеї та допомагає порадами. Але найкраща допомога від чоловіка це слова: «Все буде добре», – говорить Ірина.



Іванна МАСЯК

Фото Андрія ПЕТРІЩЕВА

Коментарі
20 вересня
Вчора
18.09.2019
17.09.2019
16.09.2019
15.09.2019
14.09.2019
13.09.2019
12.09.2019
11.09.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин