Маневицькі мариновані гриби «їдуть» за моря, оминаючи свого рідного споживача

Мариновані гриби родом з маневицьких лісів уже знають і високо оцінюють і в Панамі, і в Ізраїлі. Чекають на нові партії і цього року. Щоправда більшість продукції маневицьких консервників до свого рідного волинського споживача таки не потрапляє. 

Волинські консервні цехи – єдині в Україні, що збереглися і працюють в структурі  ВОУЛМГ. Ці переробні комплекси – потужний в Україні оператор на ринку  100% натуральної продукції: екологічно чистих соків, ягід, грибів, овочів у скляній тарі, - пише Волинська правда.  

Загалом на Волині  нині діє 6 таких консервних цехів: у ДП «Ківерцівське ЛГ», ДП «Ковельське ЛГ», ДП «Маневицьке ЛГ», ДП «Колківське ЛГ», ДП «Цуманське ЛГ», ДП СЛАП «Любешівагроліс».

Як гриби маринуються, журналістам показали і розказали у консервному цеху ДП «Маневицьке лісове господарство».  Працює це  переробне підприємство з 1970 року. Асортимент консервованої продукції різноманітний – понад 40 найменувань: різновиди соку (одного лише березового  6 видів), перетерті з цукром ягоди з волинських лісів, компоти, консервовані огірки, томати, кабачки, гриби, щавель, тощо. Крім того, щороку з’являються нові види продукції,  наприклад, цьогорічна новинка – маринований часничок та ефірна хвойна  олія. У планах – консервування лохини, малини, які лісівники уже висадили на відкритому ґрунті і в теплицях.

У виробничі цехи нас супроводжувала одна із найдосвідченіших консервників України, начальник  цеху Галина  Зінич. Каже, що роботи у них зараз особливо багато.

«Напевно, такого врожаю грибів у нас не було років 10-15, навіть у самих Маневичах  люди їх збирають, – розповідає Галина Федорівна. – Уже переробили тонну грибів, зокрема, 250 кг білих. Консервували і польські, а зараз заготовляємо тонну маслят. У цех вони потрапляють уже варені. 8 працівників цеху не встигали б самі мити та чистити, а замовлення великі. Білі ми приймали від населення свіжими – 20-30 кг щодня, ціна була від 60 – 80 грн за кг. Самі їх перебирали, чистили, промивали. Більше б і не встигли, бо це все ручна робота. На черзі – ще опеньки і муховики».

Маневицькі консервники роблять і сувенірну продукцію: волинський сувенір – це дві баночки грибів і баночка перетертих з цукром ягід.

Цей колектив  – один з найдосвідченіших в Україні. Має багато професійних секретів, авторських знахідок, розробок нових марок. Але уся рецептура консервації відповідає ДСТУ. Цікавимося, чи є якийсь особливий рецепт маринаду грибів від лісівників.

«Ніякого секрету у маринаді не має, – розповідає одна з працівниць, не відриваючись від роботи: а вона промивала  маслюки і фасувала  їх у баночки. – Сіль, цукор, оцет, лавровий листочок і гвоздика, єдине, що до «білих» додаємо трішки кориці. Хоча один замовник з Києва хоче, щоб гриби були солодші, то саме для них робимо інший рецепт».

Та все ж один секрет медійники підгледіли. Виявляється, липку шкірку з маслюків можна і не чистити. Саме так роблять у маневицькому консервному цеху.

Після стерилізації у вакуумному апараті уся продукція консервного цеху може зберігатися тільки рік.

 «Років чотири тому волинські дари лісу смакували в Ізраїлі. Два роки були не врожайними, зараз маємо замовлення і з Панами. Хоча цього року прикрість була з панамськими замовниками, які березовий сік замовили в червні. Не змогли довезти. Морем відправляли у контейнерах, але спека там була надто велика і тому сік без консервантів за декілька місяців плівкою покрився. А ось гриби волинські точно до Панами дійдуть, бо там уже сіль і оцет є», – розповідає Галина Зінич, яка за свій понад 35-літній стаж у консервному виробництві виготовила стільки баночок лісової продукції,  що,  якби поставити їх  у рядок, то б до Києва вистачило б.

То й не дивно, що як вправна господиня веде гостей до складських приміщень, де запакованим зберігається тисячі баночок, незабаром вони радуватимуть вдячних покупців своїм неперевершено натуральним смаком.

Продукція у Маневичах не залежується на складах, бо має великий попит, дарує людям здоров’я, молодість і довголіття. Вже декілька років експортується до Німеччини. Споживають її  у Польщі, Канаді та навіть Панамі й  США.

Щоправда, більшість продукції маневицьких консервників не потрапляє до волинського споживача.  А все тому, що консерви  вітчизняних державних лісових  підприємств  не можуть бути конкурентоспроможними у ціновій політиці, щоб потрапити на полиці магазинів.

Чи хоч  волинські школярі споживають натуральну продукцію з лісових господарств, – цікавилися журналісти.

«На жаль, ні,  тільки компоти та соки замовляють для шкіл-інтернатів, – каже Галина Федорівна. – Ми не можемо пройти тендер на закупівлю навчальними закладами  у системі «ProZorro». Тому наші учні мусять пити консервантами напічкане.  Та що там далеко ходити.  Ось навіть наш, маневицький відділ освіти замовив нам 3 тисячі літрових банок соку, ми вже їм і ціну зменшили, і доставити самі взялися. Але вони відмовилися  з нами працювати. Взяли сік «Вінні».

«Ми мусимо комплексно використовувати дари нашого лісу. Ці натуральні продукти корисні для людей. Але реалізація їх бажає кращого, – розповів директор ДП «Маневицьке ЛГ» Володимир Радіон. Якщо український ринок поки не готовий до нашої продукції, то будемо розширювати нашу міжнародну співпрацю з замовниками. Для цього плануємо підписати  меморандум з виготовлення міжнародного сертифікату на збут цієї консервної продукції».

Чимало любителів лісової продукції нашого краю уже давно споживають натуральні «закрутки» з усіх консервних цехів наших лісгоспів. Найбільший їх асортимент – у мережі магазинів «Лісовичок», що  працюють на території Волині та й усієї України. А якщо говорити про більш серйозні закупки, то працівники Маневицького консервного цеху люб’язно запрошують до співпраці.

Ольга Кононенко

1