Пропозиції щодо перейменування вулиць в Маневичах

Нещодавно Маневицька селищна рада анонсувала перейменовування селищних вулиць.

Напевно, будуть якісь обговорення і багато маневичан захочуть висловити своє бачення і озвучити свої пропозиції. Тож, пропоную і свої. Попереджую, лонгрід! Заохочую до ознайомлення лише маневичан і людей, яким не байдужі Маневичі.

Читайте також: Жителів Маневицької громади запрошують долучитись до перейменування вулиць

Насамперед хочу наблизити своє бачення проблеми вуличної топоніміки, яке, можливо, буде дещо відрізнятися від інших точок зору. Оскільки ця хвиля перейменувань викликана драматичними подіями в нашій країні і ми нарешті намагаємося порвати з колоніальним минулим і штучними зв’язками з країною-агресоркою, то слід відійти і від попередніх практик, які передбачали лише ідеологічну складову, як правило, відірвану від місцевої історії і традицій.

Чомусь у нас досі сприймають назви вулиць як своєрідний «урок політінформації», постійно намагаючись втиснути навіть до найменших містечок всю українську історію і пантеон видатних українців. Натомість скрізь досі відсутнє бачення міської вуличної топоніміки як самобутнього культурологічного явища. Переконаний, що процес перейменування слід проводити, абстрагуючись навіть від поточних трагічних подій і вважаю, що сьогоднішнє перейменування вулиць врешті дозволить звернути увагу і на місцеву історію. І якщо говорити конкретно про Маневичі, то слід визнати, що ніхто і ніде у світі не вшанує наше рідне, окрім нас. Ніхто ніде не назве вулиці на честь наших міст, урочищ, видатних постатей чи знакових подій. Якщо відмовитися від попередніх радянських (і пострадянських) традицій, то варто спробувати підійти до цього питання по-новому.

Я впевнений, що вулична топоніміка кожного населеного пункту повинна бути впізнавана і самобутня. Кожен українець знає, де знаходяться Хрещатик, Личаківська чи Дерибасівська. Мабуть, нікому б не спало на думку перейменувати їх – навіть на максимально патріотичні і державницькі назви. 

Сьогодні в Україні спостерігається очевидне зловживання однаковими вуличними топонімами, які, попри своє патріотичне звучання, повністю нівелюють місцеву автентику і історію. Практично кожне селище від Закарпаття до Слобожанщини має ідентичний набір вуличних назв. На жаль, існує хибне уявлення, що назви на вуличних табличках утверджують і зміцнюють патріотичні настрої їхніх мешканців. Але ж очевидно, що там, де пам’ятають, шанують і бережуть свою історію, люди будуть більш патріотично налаштовані, навіть, якщо їхня вулиця називається Короткою чи Парковою.

На жаль, мушу визнати, що місцева історія в Маневичах ігнорується і занепадає. Перейменування вулиць – це ще одна нагода пробудити і відродити інтерес до неї і почати формувати спочатку патріотизм місцевий, який неодмінно переростатиме у загальнонаціональний.

Підозрюю, що викладене мною бачення, матиме багато опонентів і викличе критику. Та все ж вірю, що під час перейменування вулиць наша Мала Батьківщина і її історія буде належним чином і вшанована.

По-перше, дуже сподіваюся, що врешті в Маневичах з’являться вулиці названі на честь наших багаторічних міст-побратимів (вулиці Згерська і Купишкіська), які не лише сьогодні допомагають і підтримують маневичан, але й представляють дві країни, що стали нашими найбільшими союзниками і однодумцями. Тим більше, чудовий звичай називати вулиці іменами партнерських міст давно поширений в усьому світі.

Я майже не сумніваюся, що тепер нарешті відновиться справедливість і вулиця Костельна поверне собі первісну назву, якій колись цинічно надали ім’я запеклого ворога української церкви та українофоба Ярослава Галана. Так само, нічого тепер не заважає повернути колишні історичні назви і іншим вулицям, які підлягають перейменуванню. Вулиця Слупачика повинна знову стати Фабричною, а вулиці 1 Травня слід повернути її першу назву – Торгова. Між сучасними вулицями Пушкіна та Комарова раніше пролягала невеличка вулиця Шкільна, на якій знаходилася синагога. Сьогодні цієї вулички вже немає, але її назву може отримати вулиця Комарова, до того ж на ній пізніше дійсно постала школа. А сусідня вулиця Пушкіна повинна повернути собі стару історичну назву – Садова.

Дуже доречним було б, щоб у Маневичах з’явилися вулиці, названі на честь наших сусідів – міст і містечок, які відіграли помітну роль в історії краю і завжди мали тісні зв’язки з нашим селищем. Природно, якщо тут з’являться вулиці Ковельська, Любешівська, Вараська чи Колківська. Де ще, як не в Маневичах, могли б з’явитися вулиці, названі на честь двох древніх містечок нашого краю, які у свій час були осідками відомих руських князівських родів – Чарторийських і Святополк-Четвертинських? Чому б не назвати вулиці Чарторийською і Четвертнянською. Я б не забував і про сусідній Оконськ (вулиця Оконська), який є не лише найближчим населеним пунктом, але й був від часів заснування містечка аж до кінця ХХ століття парафією для десятків тисяч православних маневичан. Переконаний, що Волинська теж позитивно сприйматиметься усіма маневичанами.

Читайте також: У Колківській громаді проводять опитування щодо перейменування вулиць

Я не прихильник «іменних» вулиць у маленьких містечках, але абсолютно доречно було б назвати вулиці на честь славних волинян – видатного військового і державного діяча та переможця московського війська Костянтина Острозького, великого князя литовського і луцького Вітовта, українського політика, історика і теоретика українського консерватизму В’ячеслава Липинського, письменника, культурного діяча і дипломата Модеста Левицького або ж Антонія Бірара – маневицького мецената і підприємця, який зробив величезний внесок у розвиток і розбудову Маневич. 

При цьому я усвідомлюю, що тотальне затирання і фальсифікація краєзнавчої історії у радянський період та відсутність будь-яких зрушень у цій сфері вже в роки української незалежної держави, сьогодні заважатимуть маневичанам гідно оцінити багато сторінок і видатних імен нашої не тривалої, але захоплюючої місцевої історії. Не знаю, кого й винити в тому, що більшості маневичан сьогодні ці імена мало відомі або й не знайомі взагалі.

Окрема тема – це назви історичних урочищ. З огляду на молодий вік поселення, таких топонімічних назв у селищі було не багато, але все ж кілька зустрічаються у архівних картографічних матеріалах. Правда, сьогодні їхні назви повністю стерті з пам’яті маневичан і сучасних географічних мап. При нагоді перейменування вулиць, деякі з цих топонімів могли б отримати нове життя в назвах маневицьких вулиць. Це б пробудило інтерес до місцевої історії та було б справедливим по відношенню до наших предків, які роками вживали їхні назви у повсякденному житті. Серед таких назв: 

• Тетерева Долина (урочище на сучасній південній околиці Маневич) 
• Огули (хутір на східній околиці селища, назва якого після другої світової війни стерлася, а мешканці почали це місце називати по-місцевому «бамом»)
• Петрицький Брід (урочище у північно-східному напрямку від Маневич, поряд з лісовим заказником «Дубина», де знаходиться столітній Петрицький став)
• Верхи (урочище, яке прилягало до Маневич на північно-східній околиці) 

У всіх цих частинах Маневич сьогодні є вулиці, які підпадають під перейменування і нові назви могли б стати цікавим краєзнавчим і навіть дещо романтичним акцентом.

Читайте також: Створили список вулиць Маневиччини, які підлягають перейменуванню

Отже, пропоную розглянути такі нові назви маневицьких вулиць:

• Вулиця Згерська – на честь міста Згеж (Польща), яке стало містом побратимом Маневич у 1999 році. Таку назву могла б отримати, наприклад, вулиця Некрасова, Лермонтова, Горького.
• Вулиця Купишкіська – на честь міста Купишкіс (Литва), яке стало містом побратимом Маневич у 2003 році. Таку назву могла б отримати, наприклад, вулиця Лермонтова, Горького, Бринського, Чкалова.
• Вулиця Ковельська – на честь історичного міста Ковель – найбільшого сусіднього міста. Таку назву могла б отримати вулиця на західній околиці селища. Наприклад, вулиця Маяковського.
• Вулиця Любешівська – на честь сусіднього історичного містечка Любешів. Таку назву могла б отримати вулиця в північній частині селища. Наприклад, вулиця Ватутіна, О. Кошового або 17 Вересня.
• Вулиця Вараська ‒ на честь сусіднього міста Вараш. Таку назву могла б отримати вулиця у східній частині селища. Наприклад – вулиця Чкалова або Бринського.
• Вулиця Колківська – на честь історичного містечка Колки.
• Вулиця Чарторийська (або вулиця Князів Чарторийських) – на честь історичного містечка Чарторийськ, заснованого у 1100 році, яке з XV століття стало осідком князівського руського роду Чарторийських.
• Вулиця Четвертнянська (або вулиця Князів Четвертинських) ‒ на честь історичного містечка Четвертня, одного з найдревніших поселень краю, яке з XІV століття стало осідком князівського руського роду Святополк-Четвертинських.
• Вулиця Оконська – на честь найближчого до Маневич села Оконськ. Успенська церква цього села була парафіяльною для православних маневичан від часів заснування містечка аж до кінця ХХ століття. До речі, згідно з проєктними планами будівництва Києво-Ковельської залізниці на початку ХХ століття, залізнична станція на місці сучасних Маневич повинна була називатися «Оконськ».
• Вулиця Волинська ‒ на честь історико-культурного краю України.
• Вулиця Князя Костянтина Острозького – на честь видатного військового і державного діяча Великого князівства Литовського, мецената та православного святого. Його іменем названі вулиці у Рівному, Луцьку, Острозі, Дніпрі, а також багатонаціональна військова Литовсько-польсько-українська бригада та 30-та окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ.
• Вулиця Князя Вітовта – на честь великого князя литовського і князя луцького, будівничого Луцького замку, господаря З’їзду європейських монархів в Луцьку 1429 року.
• Вулиця В’ячеслава Липинського – на честь українського політичного діяча, історика, соціолога, публіциста, теоретика українського консерватизму, посла України в Австрії. Народився і похований у Затурцях на Волині.
• Вулиця Модеста Левицького – на честь українського письменника, культурного діяча, педагога, лікаря і дипломата, автора граматики української мови, посла України в Греції. Останні роки свого життя він прожив в Луцьку, де й похований.
• Вулиця Антонія Бірара – на честь маневицького підприємця, громадського діяча і мецената польсько-вірменського походження. Діяльність Антонія Бірара пов’язана з виникненням у міжвоєнний період найбільших промислових підприємств, а також закладів і установ (наприклад, кількох санаторіїв, освітнього дому, рибного господарства, ставів, тартаків, костелу тощо). Він був також дарувальником волинських музеїв, благодійником і автором запатентованих винаходів.
• Вулиця Костельна – історична назва сучасної вулиці Галана, яка виникла під час будівництва парафіяльного Преображенського костелу.
• Вулиця Фабрична ‒ історична назва сучасної вулиці Слупачика, пов’язана з паркетною фабрикою «Auguste Lachappelle Parquets», яка була побудована на початку 1930-их років. Паркетня була найбільшим промисловим підприємством містечка і однією з трьох у Європі фабрик відомого бельгійського концерну.
• Вулиця Торгова – історична назва сучасної вулиці 1 Травня, пов’язана з торжищем, яке знаходилося між вулицями Слупачика, 1 Травня та Шевченка.
• Вулиця Шкільна ‒ історична назва неіснуючої вулиці на місці сучасної школи №1. Цю назву могла б отримати сучасна вулиця Комарова.
• Вулиця Садова ‒ історична назва сучасної вулиці Пушкіна.
• Вулиця Тетерева Долина – на честь урочища, назва якого фігурує на кількох топографічних мапах ХІХ-ХХ століть. Знаходиться на сучасній південній околиці селища. Таку назву могла б отримати одна з вулиць у цьому районі. Наприклад, вулиця Крилова.
• Вулиця Огули – на честь хутора, назва якого фігурує на кількох топографічних мапах ХІХ-ХХ століть. Знаходився на сучасній східній околиці селища. Таку назву могла б отримати одна з вулиць у цьому районі. Наприклад, вулиці Тургенєва або Толстого.
• Вулиця Петрицька (або вулиця Петрицький Брід) – на честь урочища, назва якого фігурує на кількох топографічних мапах ХІХ-ХХ століть. Знаходиться у пн.-східному напрямку від Маневич, поряд з лісовим заказником «Дубина» та столітнім Петрицьким ставом. Таку назву могла б отримати одна з вулиць в тій частині селища. Наприклад, вулиця Гагаріна, О. Кошового або 8 Березня.
• Вулиця Верхи – на честь урочища, назва якого фігурує на кількох топографічних мапах ХІХ-ХХ століть. Знаходиться на сучасній пн.-східній околиці селища, поблизу верхів’їв річки Маневка. Таку назву могла б отримати одна з вулиць у цьому районі. Наприклад, вулиця Гагаріна, О. Кошового або 8 Березня.

Підсумовуючи, хочеться сподіватися, що вулична топоніміка нашого селища стане затишною, пізнавальною, провінційною, лаконічною і зрозумілою. Додам, що у цьому випадку провінційність стане якраз не недоліком, а – перевагою і родзинкою.