На Казанську
-
-
>
-
>
-
>
БЛОГ
6722
Коли у Колках спитати про найстрашніший день Другої світової, то тобі скажуть: «на Казанську».
У день, коли православні мають свято Казанської Божої Матері (4 листопада), розстріляли Колківську республіку УПА.
Читайте більше у матеріалі Лесі Бондарук КОЛКІВСЬКА РЕСПУБЛІКА СВОБОДИ
Потім вслід за німцями совєти намагалися зліпити із Колок «червоне село». Гортаючи підшивку старої газети з такою ж назвою, проговорювали з місцевими все, що було після Казанської, і намагалися побачити... Стерли? Не стерли? Розбили з неба, вимастили в червоне все, що могли (навіть трактора на в'їзді), але не вийшло? Чи як?
Величезний монумент на під'їзді до Колок – то пам'ятник комуністам, героям того червоного міфу, який намагалися дати тут людям навзаєм історії про УПА. Там на одному з трьох героїв, щось типу сорочки вишитої низом і підв’язаної на попереку так, як би зробив який російський ванька, але не зробив би юнак із Колок та околиць у 40-50-х. Зачепило.
Біля того пам'ятника над дорогою добре було б мати стенд, який би розповідав справжню історію цих місць і всі сенси, які заклали у цей монумент би спростовував - через правду. Бо поки - там ніц...
– Мам, а ви знаєте, що пам'ятник комуністам, учасникам першотравневої демонстрації навмисне поставили саме в урочищі Рудня перед Колками, де базувалася УПА? - питаю згодом у своєї мами, яка росла у селі під Колками на всіх червоних міфах про бандерівців і досі розказує, як малою ходила на показовий суд над одним із них.
– Да?.. – спантеличено так дивиться мама.
– Мам, там є хата в Колках, де був відділок НКВС, а під нею була…
– Да?..
***
– Я ніколи таким не цікавився, – сказав мені той, хто із села під Колками, але зараз воює то на Харківщині, то на Донеччині.
Стерли. Від Казанської починаючи. Вдалося їм багато. Але не все. Горджуся тим, що моє коріння, моя пуповина – точно там, де Колківська республіка. І ця Казанська – мені про сум… Вона сьогодні, до речі, 4 листопада.
