Вірш Павла Мельника з Маневиччини: «Від юності до старості»
-
-
>
-
>
-
>
4842
Поет Павло Мельник зі Старого Чорториська, що у Маневицькому районі, написав вірш в якому описав життя від народження, юності і аж до глибокої старості.
Вірші Павла завжди активно коментують читачі.
«Щемливі спогади але як чудово! Щиро дякую Павле за прекрасні рядочки! Творчої наснаги!» – прокоментувала Надія Липна.
Перший подих і посмішка, перше в житті моє слово,
Ніби вчора зробив, а пройшло вже багато років.
Промайнуло дитинство, пора, де все дуже казково,
І, мов птах сизокрилий, за обрій помчав від батьків.
Заховав я дитинство в ромашки й поля волошкові,
І вже юність зустрів, самостійно обравши свій шлях.
Почалися роки, де вже кожен шукає любові,
А знайшовши - про неї коханим співає в піснях.
Романтичні побачення, квіти, прогулянки в парку,
Ось і ноги у храмі стають на весільний рушник,
Крикнуть гості нам "гірко", узявши до рук повну чарку.
А роки все летять, додаючи все в свій записник.
Перший подих і посмішка наших дітей, перше слово,
Ми вже самі батьки і з'явилося безліч турбот,
Та кохання і далі серця наші гріє чудово,
Наші діти йому іще більше дали позолот.
Ми щороку милуємось взимку засніженим садом
І радіємо щиро, коли прилетять журавлі.
Ніби вчора дітей колихали... Та внуків уже виноградом
Пригощає бабуся й дідусь, коли діти бувають в селі.
Швидкоплинне життя і таким воно було одвіку,
Кожен день ми від нього чекали любові і радості.
І впродовж усіх днів Бог над нами тримає опіку
Від народження, юності аж до глибокої старості.
Читайте також вірш Павла «Лист Святому Миколаю».
