Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
У Маневичах здійснили мрію «дитдомівця» Віктора
У Маневичах здійснили мрію «дитдомівця» Віктора

У Маневичах здійснили мрію «дитдомівця» Віктора

16:12 06.08.2018
1540

Збулась давня мрія Віктора Гусарчука, хлопець побачив свою малу батьківщину ‒ Маневичі.

З першого дня свого народження, хлопець знаходиться по різних дитячих будинках.

У житті Віктора 31 липня 2018 року був особливий день. Він народився і відразу став державним. Від маленького хлопчика відмовились батьки ще в пологовому будинку. Згодом і родина. Йому вже 25, але він і сьогодні живе в інтернаті.

І весь свій свідомий вік Віктор мріяв побувати у Маневичах. Бо саме тут він народився. Тут жив його тато.

І ось ця мрія збулася

Як виявилося, слово вперше ‒ це не лише про Маневичі, але й про кафе, латте, красиве морозиво, і побувати в «білому домі» (райдержадміністрація) і на пішохідному мості.

«Хлопець відвідав могилу свого тата. Вітя дуже вихований, стриманий і аж до болю добрий і щирий. Для нас усіх день пройшов як мить. Ми спілкувались, раділи, грали ігри і жартували. Було дуже тяжко з ним розлучатись. А він поводив себе по чоловічому мужньо, стримував сльози і дякував зі словами ‒ хай береже вас Бог», ‒ розповідає Наталія Шевчук.

Момент знайомства з Віктором

Ще в 2006 році Наталія Шевчук, працюючи у службі у справах дітей Маневицької РДА, познайомилася з Віктором в інтернаті у селищі Головно, що на Волині у Любомльському районі.

«З того часу ми постійно з ним спілкувались по телефону. Час від часу зустрічались. Інколи я з болем спостерігала, як Вітю в свої тенета міцно захоплювала хвороба. Особливо йому стало зле, коли пішла мова про переведення його в довічний інтернат. Але Вітя знайшов в собі сили жити і радіти життю, його духовним наставником став отець Андрій Закидальський, з яким щодня спілкується по телефону», ‒ каже Наталія Шевчук.

Наразі хвороба хлопця відступила. Він на даний момент не приймає жодних ліків. Постійно намагається бути чимось занятим і тішиться маленькими приємними моментами в його одноманітному житті.

«Я довго вагалась, багато років виношувала в собі питання чи варто везти його сюди? І лише знайшовши підтримку і розуміння, а не осуд, від друзів з Love to life, відважилася на цей крок. І не шкодую. Ми подарували йому світлий промінчик у житті, надію, очікування нових зустрічей. А ще я вірю: коли фото і відео про Вітю ( які зроблять мої друзі з L2L та Район.Маневичі) облетить інтернет, то у Віті з`явиться сім’я», ‒ з надією у голосі каже Наталія.







Коментарі
23 жовтня
Вчора
21.10.2018
20.10.2018
19.10.2018
18.10.2018
17.10.2018
16.10.2018
15.10.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин