«Карасинського млина звели не по закінченні війни», – розповіла найстарша жителька села

19 Вересня 2018, 20:25
Карасинський млин 4819 Джерело: Занесло в село
Карасинський млин

Найстарша жителька села Карасин розповіла, що млина в Карасині звели не по закінченні німецько-радянської війни і стоїть він у населеному пункті набагато довже ніж пишуть у «Вікіпедії».

Млина реставрували, виставили «за спини» пам’ятнику воїнам-визволителям. Основа стара. Люди в селі розказують, що дуби на цього млина везли аж з Ковеля і діаметром той найгрубший, що стоїть в основі, до метра. Крила підпирають небо, – пише «Занесло в село».

«Колись він стояв ген за селом. Туди ми завше возили молоти. Хазяїн того млина був, він його і строїв. А потім голова перевіз сюди», – розповіла жителька Карасина баба Катя.

Пам’ятає вона, яким Карасин і його млин був ще за Польщі. Якось не в’яжуться бабині спогади з «Вікіпедією». Там пишуть, що млина в Карасині звели «по закінчення німецько-радянської війни».

«Ге нііі! Він стояв там, кіко я помню. З маленьких літ», – заперечує бабуся.

Обстановка всередині заставляє думати не про минуле. Схоже, карасинський млин – хороший прихисток для тамтешніх підлітків (чи й не підлітків?). Колоритно так усередині старезної споруди виглядають пляшки з-під пива, пачки з-під цигарок, обгортки від чіпсів і інші «раритети сучасності». На жорнах промовисто лежать карти. Бери і дурня грай.

Тільки хто дурень, і так ясно. А окурків – як насіяли. Словом, файно горітиме карасинський млин, раптом що. Мало не столітні дуби з Ковеля будуть як свічки. Таке не снилося ні його зодчим, Бенедиктові Матвійчуку та Петрові Сахнику, ні бабі Каті Кусіковій, яка до нього зерно молоти змалечку їздила.











Коментар
19/03/2024 Вівторок
19.03.2024
18.03.2024