Вірш Павла Мельника з Маневиччини: «Можна я до тебе?»
Поет Павло Мельник зі Старого Чорторийська, що у Маневицькому районі, написав вірш в якому описав кохану людину яку не треба забувати.
Вірші Павла завжди активно коментують його читачі.
«Найдіть композитора! Вийшла б гарна пісня! Дякую!» – прокоментувала Олександра Панасюк.
Можна я до тебе в гості завітаю,
Подолавши відстань сплетених доріг.
Ти завариш знову запашного чаю
І на стіл поставиш яблучний пиріг.
Пригадаєм разом всі прекрасні миті,
Поцілунки ніжні знову пригублю,
Як приємно жити, коли є на світі
Та, котрій сказати можу я «люблю»
З ким душа співає, з ким душа сміється
І літає в небі, наче білий птах.
Коли є кохання – все в житті вдається
І стає простішим весь життєвий шлях.
Втратити не можна жодної хвилини,
Час не залікує всі душевні рани.
Просто треба бути нам біля людини,
Для якої хочеться нести всі тюльпани.
Читайте також: Вірш Павла Мельника з Маневиччини: «Летять птахами вдаль мої літа».